Зятя накрили! Тимошенко перелякана – таємні зв’язки, Леді Ю – на пенсію: темні часи для “Батьківщини”

Стало відомо про шокуючий та таємний момент у родини Юлії Тимошенко – зв’язки її зятя Артура Чечоткіна з турецьким кримінальним авторитетом Седатом Пекетом, який нещодавно пішов у атаку на уряд Ердогана. Почавши атаку на Юлію Тимошенко, влада Зеленського може також полегшити долю української демократії.
Про це пише екснардеп і журналіст Сергій Лещенко. Надалі подаємо в оригіналі.

Упродовж чверть століття вона уміло маніпулювала суспільною думкою, а зараз з прихильниці прозахідних цінностей перетворилася на ретранслятору фейкових наративів про зовнішнє управління України, фактично ставши ідеологічною сестрою Віктора Медведчука.

Водночас ця трансформація Тимошенко відбувається за мовчазної згоди її фракції, до складу якої входять навіть депутати-єврооптимісти попереднього скликання парламенту України. І це – особливо сумно.

Зараз це вибір для кожного члена фракції “Батьківщини”. Вони як ніхто інший добре знають, як Тимошенко отримала контроль над Продовольчо-зерновою корпорацією і як вона цим контролем розпорядилася.

Чи хочуть вони і надалі працювати під керівництвом людини, яку за 25 років політичної кар’єри неодноразово звинувачували у корупції. І цього разу вже навіть сліпому очевидно, що робили це не безпідставно, – зазначає Лещенко.

Мало того, неформальним “смотрящим” за Державною продовольчо-зерновою корпорацією злі язики називали знову ж таки зятя Юлії Тимошенко Артура Чечоткіна.

Сама Тимошенко до цього критикувала офіційні наглядові ради, звинувачуючи їх у збитках державних компаній. Тоді як в продовольчо-зерновій корпорації неформально роль наглядової ради виконував зять Тимошенко, що не вберегло компанію від корупції.

Зараз, коли минув рік, Зеленський входить у новий політичний сезон повністю в іншій формі. Медведчука позбавили телеканалів та права вільно пересуватися, його вивели з політичної гри.

Тупицький перетворився на підсудного і вже пів року не може потрапити до Конституційного Суду. Коломойського, придушеного санкціями США, позбавили впливу на державну компанію Центренерго. Він був змушений вивести з гри свого “міньйона” Дубінського, який вже декілька тиждень не робить жодних публічних заяв.

Перед закінченням політичного сезону Зеленський провернув звільнення, здавалося б, вічного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який виростив свій клан та перетворився на подразника для громадянського суспільства.

Усі ці дії не тільки знову консолідували фракцію “Слуги народу” навколо Зеленського, але і позбавили будь-якого сенсу в подальшій підтримці з боку Юлії Тимошенко.

У той же час Лещенко відзначає, що ще рік тому Зеленському були потрібні голоси Тимошенко, однак зараз все змінилося.

Тоді виникає інше запитання – навіщо Володимиру Зеленському були потрібні голоси Тимошенко? Треба подумки повернутися в осінь 2020 року. Президент перебував у найслабшому стані з моменту свого обрання.

Олігарх Ігор Коломойський на той момент зміг переагітувати декілька десятків депутатів від “Слуги народу”. Створили неформальну “групу Коломойського” на чолі з Олександром Дубінським, на якого згодом уряд США наклав санкції за співпрацю з російським агентом Андрієм Деркачем.

Виокремивши групу лояльних до себе депутатів, Коломойський восени 2020 року поставив ультиматум президенту. Олігарх наказав не голосувати так, як хоче Зеленський, аж поки він не погодиться на коаліцію з сателітами олігарха.

Це фактично взяло б Зеленського в заручники Коломойського. Адже президент став би залежний не просто від голосів олігарха, але від шантажу достроковими виборами.

(Visited 409 times, 1 visits today)

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.